Dj Taras - Сон

У всякого своя доля і свій шлях широкий
То й мурує, то й руйнує, то й не ситим оком
За край світа зазирає, чи нема країни
Щоб за гарбаті з собою взяті до омовину
То й тузами обирає свата в його хаті
А то й нижкому куточку гострить ніжна брата
А той тихий та тверезий, богобоязливий
Як кішечка під крадець, а вижди нещасливий
У тебе часто й запустить пазури в печінки
І не благай, не вимолять, ні діти, ні жінка
А той щедрий та розкішний, все храми мурує
Та отечество так любить, так за ним бідкує
Так із його сердечного кров як воду точить
А братія мовчить собі, витріщивши очі
Як ягнята нехай каже, може так і треба
Так і треба, бо немає господа на небі
А ви в ярмі падаєте, та як овесь раю
На тім світі длогаєте, немає, немає
Шкода й браті схаменіться усі на всім світі
І царята, і старчата, а там ові діти
І той, і той, а що ж то я, о що, добрі люди
Я гуляю, бенкетую, в неділю і в будень
А вам нудно і жалкуєте, йой богу не чую
І не кричіть, я свою п'ю, а не кров людськую
Отак ідучи по піденью, з бенкету п'яний уночі
Я міркував собі, ідучи, поки доплентався до хатини
А в мене діти не кричать, і жінка не лає
Тихо як у раї, усюді
Божа благо дать І в серці, і в хаті, ото ж я ліг спати
А вже підпили як засне, очкоти гармати І усом не моргне
Та й сон же сон напричуд дивний, мені приснився
Найтверезіший би упився, скупий життю гадав би гривню
Щоб позирнуть на ті, дива, та чорта з два
Дивлюся, так буцімсова
Летить лугами, берегами та нєтрями
Та глибокими ярами та широкими степами